Івасенко Віра Макарівна
Віра Макарівна Івасенко (при народженні — Дорошенко; 9 травня 1936, с. Семимогили Глобинського району — 16 лютого 2015, с. Брусове Семенівського району Полтавської області) — педагогиня. Випускниця Лохвицького педагогічного училища 1954 року.
Життєпис
Віра Дорошенко народилася 9 травня 1936 року в селі Семимогили Глобинського району в селянській родині.
У 1941 році її батько, Макар Якович Дорошенко, пішов на фронт і загинув у 1942 під Сталінградом. Мати залишилася з двома маленькими доньками. Жили важко: німці спалили хату, яку довелося відбудовувати самотужки. Попри труднощі, дівчатка добре вчилися й закінчили школу з похвальними грамотами.
У жовтні 1943 року Віра пішла в перший клас початкової школи. Із п’ятого класу навчалася в Сіренко-Шевченківській школі на хуторі Сіренки. Після закінчення школи у 1950 році вступила до Лохвицького педагогічного училища, де познайомилася з майбутнім чоловіком — Григорієм Пантелеймоновичем Івасенком.
.jpg)
На четвертому курсі училища створили спецгрупу для підготовки вчителів математики для 5–7 класів, до якої увійшла й Віра. Ця ініціатива була зумовлена післявоєнним спадом народжуваності та зменшенням потреби у вчителях початкових класів. Тому, щоб випускники не залишилися без роботи, й була створена спецгрупа з учнів та учениць, які демонстрували найкращі результати з математики й навчалися останній рік за поглибленою програмою.
У 1954 році Віра Дорошенко закінчила педучилище та отримала призначення у Вереміївську середню школу Градизького району (нині — Чорнобаївський район Черкаської області). Тут, у мальовничому селі над Дніпром, вона почала педагогічну діяльність. Її направили викладати математику, німецьку мову та інші предмети на хутір Батилей, де назбиралося два класи: 5-й та 6-й. Старші вчителі не бажали їздити на цей віддалений хутір, тому Віра, як молода й енергійна педагогиня, взялася за цю справу. Її завзятість, педагогічний такт і увага до кожної дитини здобули їй повагу місцевих жителів.
Через два роки Віру перевели до Тимченківської семирічної школи. Усвідомлюючи потребу в глибших знаннях, у 1956 році вона вступила на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка — заочно, через нестачу коштів на стаціонар. Це був важкий період, адже доводилося поєднувати навчання з роботою.
Після утворення Кременчуцького водосховища село Вереміївку перенесли на нове місце. Віра Дорошенко продовжила працювати в новозбудованій школі, отримувала грамоти та подяки за свою роботу.
У 1961 році вона вийшла заміж за Григорія Пантелеймоновича Івасенка — директора Брусівської восьмирічної школи, куди й перевелася на роботу. Тут вона викладала математику, а згодом, упродовж 1979–1983 років, очолювала школу як директорка.
У 1962 році Віра Макарівна завершила навчання в інституті, а в травні того ж року народила сина Сергія. Вийшовши з двомісячної декретної відпустки, вона одразу повернулася до роботи. Дитину доглядала бабуся Олімпіада Кравченко.
Родина виростила двох синів, які теж стали вчителями, продовживши справу батьків.
Віра Макарівна була активною в громадському житті: очолювала жіночу раду села, брала участь у художній самодіяльності. За багаторічну сумлінну працю її нагороджено значком «Відмінник народної освіти УРСР», медаллю «Ветеран праці», а також грамотами Міністерства освіти України, обласної та районної влади.
У 2005 році вона вийшла на заслужений відпочинок.
Померла Віра Макарівна 16 лютого 2015 року.
Джерела
- Івасенко Г. 51 рік вчителькою математики // Івасенко Г. За покликом серця. Дем’янівка : Світанок, 2007. С. 61-65.
- Івасенко Г. Світлій пам’яті дорогої людини – дружини, мами, бабусі і прабабаусі Віри Макарівни Івасенко. Вісник Семенівщини. 2015. 14 серп. № 32 (397). С. 4.
