Батрак Володимир Петрович
.jpg)
Володимир Петрович Батрак (16 березня 1935, Пирятин — 24 лютого 2026, Кременчук) — викладач ручної праці, технічних засобів навчання, фізики, каліграфії педагогічного училища в 1962–2006 роках.
Життєпис
Народився Володимир Батрак 16 березня 1935 року в Пирятині в родині робітника. Батько — Батрак Петро Прокопович (1908 р. н.), мати — Батрак Варвара Іванівна (1913 р. н.). Володимир був старшим із трьох дітей у сім'ї, окрім нього в родини було ще двоє дітей: дочка Людмила (1936 р. н.) і син Леонід (1944 р. н.).
У 1944 вступив до першого класу Пирятинської середньої школи № 2, яку закінчив у 1954 році.
У 1954–1957 роках проходив службу в лавах Радянської армії.
Із березня 1958 року по серпень 1959 року працював у Пирятинській рембудконторі маляром.
У 1959–1962 роках навчався в Прилуцькому педучилищі, де здобув спеціальність учителя праці 5–8 класів.
Із серпня 1962 року Володимир Батрак починає працювати викладачем ручної праці Лохвицького педучилища.
Одночасно в 1963–1969 роках навчається на фізматі Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя, де здобуває спеціальність учителя математики середньої школи.
Володимир Петрович став одним із викладачів, які в 1969 році разом із училищем переїхали з Лохвиці до Кременчука. У Кременчуцькому педучилищі він викладав каліграфію і технічні засоби навчання, а також і фізику. На заняттях з ТЗН він приділяв особливу увагу відпрацюванню практичних навичок роботи з технікою, тому його уроки завжди викликали глибокий інтерес до предмету. Цьому сприяв і високий рівень технічної та методичної оснащеності кабінету ТЗН, яким завідував Володимир Петрович і який довгий час мав статус «зразкового».
Протягом багатьох років був класним керівником груп шкільного відділення, його групи завжди відрізнялися високим рівнем згуртованості й дисципліни. Також був керівником фотогуртка, обирався головою профкому.
17 квітня 2006 року вийшов на заслужений відпочинок.
Пішов з життя Володимир Петрович Батрак 24 лютого 2026 року.
Особисте життя
Перебуває в шлюбі з Батрак (Москаленко) Антоніною Яківною (1939 р. н.), яка теж багато років працювала в педучилищі викладачкою дошкільної педагогіки). Дочка — Валентина (1964 р. н.)
Нагороди та відзнаки
- Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2001)
- Грамота Міністерства освіти
- Грамота обласної ради
У 2020 році ім'я Володимира Петровича Батрака було занесено до Книги пошани коледжу.
Див. також
Джерела
- З минулого — у сьогодення... Кременчук, 2006. 145 с.
- Книга спогадів випускників Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка / упоряд. О. П. Сидоренкова, О. М. Кущ. Кременчук, 2019. 67 с.
