Волочай Олександр Олександрович
.jpg)
Волочай Олександр Олександрович (30 вересня 1956, с. Вільна Терешківка — 30 вересня 2026, там само — викладач допризовної підготовки, основ безпеки життєдіяльності та предмета «Захист України», організатор військово-патріотичного виховання Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії у 2005–2023 роках.
Життєпис
Народився Олександр Волочай 30 вересня 1956 року в селі Вільна Терешківка в селянській родині. У 1964–1972 роках навчався у Вільнотерешківській восьмирічній школі, після чого продовжив освіту в середній школі № 26 м. Кременчука.
У 1974 році вступив на механіко-машинобудівний факультет Дніпропетровського гірничого інституту. Під час навчання отримав військове звання капітана. Після закінчення інституту в 1979 році був направлений на Миколаївський цементно-гірничий комбінат у м. Миколаєві Львівської області, де працював інженером-механіком до 1982 року. Того ж року через сімейні обставини змінив місце проживання та перейшов на роботу інженером-конструктором на приладний завод у м. Жовті Води Дніпропетровської області.
У 1984 році повернувся до Вільної Терешківки, де працював інженером і завідувачем машинного двору колгоспу «Ленінський шлях». Уже за кілька років його професійний шлях змінив напрям: у 1987 році Олександр Волочай розпочав педагогічну діяльність учителем допризовної підготовки у Вільнотерешківській середній школі, де працював до 2004 року.
У 2004–2005 роках був вихователем Полтавського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині — Кременчуцький військовий ліцей). У 2005 році розпочав роботу в Кременчуцькому педагогічному училищі, де до 2023 року викладав допризовну підготовку, основи безпеки життєдіяльності, а згодом — предмет «Захист України».
Значну увагу приділяв практичній складовій навчання. Працював над удосконаленням навчально-матеріальної бази кабінету безпеки життєдіяльності, активно проводив позакласну роботу. У 2009 році став одним з ініціаторів створення в ліцеї «Політ» учнівського гуртка «Сокіл» («Джура»). Гурток згодом неодноразово ставав переможцем і призером обласних та всеукраїнських змагань.
10 років Олександр Волочай очолював профспілкову організацію працівників академії. Колеги та вихованці згадують його як щиру, чуйну й порядну людину, яка завжди була готова допомогти.
Родина
У 1985 році одружився з Нелею Михайлівною Волочай (1964 р. н.), педагогом-організатором школи. Мав трьох дітей: Антон (1978 р. н.), Софія (1982 р. н.) та Роман (1987 р. н.).
Мешкав у рідному селі Вільна Терешківка на вулиці Парковій.
Пішов з життя Олександр Олександрович внаслідок важкої хвороби 30 вересня 2026 року — у день свого 70-річчя.
