Фуга Віталій Юрійович
Віталій Юрійович Фуга (30 грудня 1987, с. Мар’янівка Козельщинського району Полтавської області — 5 вересня 2023, біля с. Червона Криниця Пологівського району Запорізької області) — молодший сержант взводу реактивної артилерійської батареї, учасник Російсько-української війни. Випускник Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка 2007 року.
Життєпис
Віталій Фуга народився 30 грудня 1987 в селі Мар’янівка Козельщинського району Полтавської області в родині освітянина Юрія Степановича та Юлії Іванівни. У 2003 році закінчив Мар’янівську ЗОШ І-ІІ ступенів. З дитинства захоплювався спортом, тому після закінчення школи в 2003 році вступив до Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка на відділення фізичного виховання.
Світлий, добрий товариш, вірний друг, розсудливий студент, завзятий спортсмен, наполегливий борець, переможець обласних змагань з волейболу у складі збірної команди училища — таким назавжди залишився Віталій у пам’яті одногрупників, товаришів та викладачів.
- Зі спогадів одногрупника Віталія Євгена Сербіна: «Віталій мені запам’ятався скромним та сором’язливим хлопцем. Але, не зважаючи на це, завжди був усміхненим, на рівні з іншими бешкетував, але був спраглий до навчання. Він чудово грав у волейбол, і ми дуже хотіли підтягнутися до його рівня, але, на жаль, мало кому це вдавалося».
У 2007 році Віталій закінчив педучилище й вступив до Глухівського педагогічного університету імені Олександра Довженка на спеціальність «вчитель фізичної культури і валеології, керівник спортивних секцій, організатор туристичної роботи».
Після завершення навчання в університеті в 2010 році Віталій повернувся до рідної Мар’янівської школи, але вже в якості вчителя фізичної культури.
У 2011–2012 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ, мав звання молодшого сержанта.
Із 2012 року Віталій Фуга працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в агрофірмі «Добробут». Виділявся сумлінним ставленням до своїх обов’язків, техніки, був доброзичливим і відповідальним. Любив землю й рідний край.
Із 3 лютого 2015 по 11 квітня 2016 брав участь в АТО на території Донецької області на посаді стрільця, помічника гранатометника.
У 2017 році в житті Віталія сталася щаслива подія — одруження з Анною Філончук. Багато планів на майбутнє було в подружжя… З липня 2019 року мешкав у селі Лутовинівка.
14 червня 2022 року Віталій Фуга був мобілізований на службу в ЗСУ. Був командиром відділення батареї 1-го реактивно-артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини А-4722, мужньо виконував військовий обов’язок, захищаючи країну від російського агресора.
Загинув Віталій від поранень, несумісних із життям, 5 вересня 2023 року під час артобстрілу поблизу села Червона Криниця Пологівського району Запорізької області. У Воїна залишились дружина, батьки, брат.
Нагороди
Віталій Фуга посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Ушанування пам’яті
11 жовтня 2023 року в Музеї історії академії відбувся захід ушанування пам’яті трьох випускників, які своїм життям заплатили за можливість іншим навчатися й працювати: Віталія Фуги, Миколи Харченка та Олексія Поліщука. На завершення зустрічі на подвір’ї закладу, на Алеї пам’яті, студенти разом із родинами полеглих висадили клени.
Із квітня 2024 року в Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії щорічно проводиться Турнір з волейболу пам'яті Віталія Фуги.
Див. також
Джерела
- Фуга Віталій // Козельщинська громада.
- Ліна Романченко. На Запорізькому напрямку загинув молодший сержант з Кременчуцького району Віталій Фуга // Кременчуцька газета. 2023-09-07.
- Дарія Згура. На війні загинув військовий з Кременчуччини Віталій Фуга // Кременчуцький ТелеграфЪ. 2023-09-08.
- Олена Русінова. “Він був справжнім добряком”: згадаємо військового Віталія Фугу з Полтавщини // Вільне радіо. 2025-11-30.
